Гірничий енциклопедичний словник, т. 1. – Донецьк: Східний видавничий дім. За загальною редакцією В.С.Білецького. 2001.
інсоляційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
інсоляційний — а, е. Стос. до інсоляції … Український тлумачний словник
інсоляція — ї, ж., спец. 1) Освітлення якої небудь поверхні сонячним промінням. || Освітлення сонячним промінням із лікувальною метою. 2) Щільність сонячного випромінювання на одиницю горизонтальної поверхні … Український тлумачний словник
інсоляція — (лат. на сонці) 1. Опромінення поверхонь сонячною радіацією. 2. Регламентація освітлення приміщень сонячними променями … Архітектура і монументальне мистецтво
інсоляція — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
вивітрювання інсоляційне — процес руйнування г.п. в результаті їх розтріскування при різких коливаннях температур, особливо від нагрівання сонцем … Гірничий енциклопедичний словник
псевдопойкілодермія — ї, ж. Патологічні зміни шкіри, які розвиваються після тривалої інсоляції … Український тлумачний словник
еркер — (нім. ліхтар) Частина споруди, що здіймається над першим поверхом і виступає за межі основного обсягу у вигляді напівкруглого, трикутного або чотирикутного у плані заскленого балкону. Часто складається з кількох поверхів, збільшуючи корисну площу … Архітектура і монументальне мистецтво
причілок — (укр.) 1. Бічний фасад споруди, торцева стіна прямокутного зрубу. 2. Звис даху на торцевій частині будівлі, влаштований на консолях нерідко з великим виносом. Призначався для захисту стін від сонячного перегріву і сприяв інсоляції житла в ранні… … Архітектура і монументальне мистецтво
